Алабушева-Брандт Марія

В окупованому німцями м. Маріуполь, ризикуючи власним життям, вдова Марія Алабушева-Брандт врятувала життя єврейської дівчинки Ірини Карпович.

Окупація міста тривала 23 місяці: від 8 жовтня 1941 р. по 10 вересня 1943 р. Із них 16 місяців місто над Азовським морем було прифронтовою зоною. Під час повномасштабної війни із застосування артилерії та авіації його жителі сповна відчули, що таке фронт.

Уже через тиждень після початку окупації м. Маріуполь нацистська влада почала репресивну політику.

Усіх євреїв міста кілька днів збирали в казармі, обіцяючи вивезти в Палестину. Їм наказали приходити з речами до будинку наприкінці вул. Апатова. За невиконання наказу – розстріл. Звичайно, ніякого вивезення в Палестину не планувалося. Приречених відправили пішки до с. Агробаза. Дорогою нацисти вбивали тих, хто сповільнював рух колони, – хворих та літніх. Скільки точно євреїв стратили, достеменно невідомо досі.

Марія Алабушева-Брандт, сусідка єврейської сім’ї Заславських, вирішила провести своїх сусідів до пункту збору і запропонувала приглянути за їхньою шестирічною онукою Іриною Карпович, яка тоді в них проживала.

Іринка провела в неї лише одну ніч. Потім Марія відвела до місця збору і її, бо ім’я дівчинки теж було в місцевому реєстрі євреїв. Коли 20 жовтня нацисти погнали жертв до розстрільних ям, дідусю Ірини вдалося переконати офіцера, що ім’я дівчинки опинилось у списках помилково, мовляв, та не єврейка.

Німці дозволили дитині залишитися, проте лише на час установлення її точного родоводу. Тієї самої ночі вона прибігла до Марії, і вдова сховала її в себе вдома. Шість місяців Марія видавала дівчинку за свою дочку. Від листопада 1941 р. в її домі квартирував німецький офіцер, котрий не тільки повірив у вигадку, а навіть прив’язався до дитини.

Коли облави на євреїв у м. Маріуполь почастішали, Марія мусила віддати Ірину до місцевого притулку сиріт, де її записали під чужим ім’ям. Але й тоді підтримувала дівчинку – щотижня приходила й приносила їжу, вчила видавати себе за християнку.

Увесь цей час мама Ірини була на фронті. По закінченні війни вона повернулась і знайшла доньку. Потім рятівниця та врятована жили й надалі жити по сусідству.

21 липня 1997 р. Яд Вашем удостоїв Марію Алабушеву-Брандт звання «Праведник народів світу».